Хна

Чагарник з жорсткими гіллястими чотиригранними стеблами, що досягає 3 м у висоту. Цілокраї супротивні листя довжиною 5 см сидять на стеблах (без черешків); рожеві або білі із зеленуватим відтінком квітки мають приємний аромат. Квітки зібрані у верхівках гілок в суцвіття - великі волоті. Ареал розповсюдження досить широкий - Австралія, узбережжя Північної Африки, тропічні райони Азії. Культивується переважно в Азії. Хна (порошок з листя) широко застосовується на Сході в якості стійкого барвника. Нею фарбують (в помаранчевий колір з жовтим відтінком) не тільки вовняні й шовкові тканини, але і волосся. У стародавній Ассирії та інших країнах Сходу (а зараз у Закавказзі, Малій і Центральній Азії) часто використовувалася чоловічим населенням для фарбування борід. Жовтий барвник Лаусон (похідне нафтохінона) має виражену антисептичну дію. У східних медичних системах (зокрема, в арабській медицині) хна застосовується у вигляді порошку з листя як засіб для зміцнення коренів волосся (перешкоджає надмірному випаданню волосся), а також як зовнішній засіб при лікуванні діатезів різної етіології, інших важких шкірних хвороб, у тому числі екземи.