Ясень

Ясень - це високе (до 40 - 50 м) і струнке листопадне дерево, поширене по всій Євразії, Північній Америці, Північній Африці та Австралії. Росте на Україні, в Казахстані, в Росії (Приморський і Хабаровський краї), в Криму та на Кавказі. Живе до 150-350 років. Цвіте і плодоносить з 15-20 років. Найбільш поширеним вважається ясен звичайний, або високий. Листя цієї рослини до 30 см завдовжки, непарноперисті, складаються з 7 - 13 довгасто-еліптичних або видовжено-оберненояйцеподібних тонких листочків, зверху темно-зелених, голих, знизу світлих. Плоди лінійно-довгасті з округлою підставою крилатки (схожі на рульове весло). Цвіте у квітні-травні. Виростає повсюдно в складі широколистяних лісів, частіше дубових, на рівнині і в горах на висоті до 200 м над рівнем моря. У листі ясена містяться вуглеводи і споріднені з ними сполуки (маніт, сахароза, крохмаль, фосфорні ефіри цукрів, олигосахаріди), органічні кислоти і їх солі (кальцій яблочнокіслий тощо), урсолова кислота, ефірна олія, сапоніни, вітамін С, каротиноїди , кумарини (ескулін, фраксин, ціхорін, фраксінол), флавоноїди і 4,5% дубильних речовин. У корі - маніт, сорбіт, фруктоза, галактоза, глюкоза, сахароза, раффинозу і стахіоза, феноли та їх похідні, кумарини і 0,7% флавоноїдів. У плодах до 12% жирів, 10-11% протеїну, вітаміни С, Р. В1. У народній медицині настій, відвар, порошок кори та листя призначають як в'яжучий, протигарячковий, тонізуючий, ранозагоювальний засіб. Заболонню ясена лікують свіжі порізи і рани. З кори та листя готують відвар гіркий, який застосовують при лихоманці, кашлі і бронхопневмоніях. Ясеневий сік містить 50% маніту. В Англії недостиглі плоди збирають і відразу ж маринують (в оцті з перцем і сіллю). Їх подають як пряну приправу до овочевих і м'ясних страв замість каперсів. На Кавказі незрілі плоди маринують подібним чином і використовують в їжу як овоч або гостру пряність. Молоде зелене насіння після засолювання мають смак маринованих волоських горіхів. Їх використовують як пряну приправу до закусок, перших і других страв.