Головна/Народна медицина/Каталог лікарських трав


Астрагал шерстистоквітковийТрав'янистий багаторічник з сімейства бобових (Fabaceae) з прямими або висхідними стеблами довжиною 20-30 см, значно опушеними, черговими непарноперістим листям з 14-18 парами овальних листочків з помітним опушенням по краю. Квітки зигоморфні, блідо-жовті, зібрані на верхівках генеративних (квіткових) пагонів у головчасте суцвіття. Плід - боб. Цвітіння в червні - серпні. Зустрічається спорадично в лісостепових і степових районах. Віддає перевагу степовим схилам. У результаті оранки степів поступово зникає. Занесений до Червоної книги. Траву астрагала шерстистоцветкового збирають (акуратно, щоб не пошкодити рослину, зрізаючи на висоті 8-9 см) під час масового цвітіння, залишаючи поруч квітучі рослини для відновлення популяції. Сировина містить органічні кислоти, крохмаль, флавоноїди, слиз, полісахариди, сапоніни, гліциризин, цілий ряд мікроелементів, в тому числі молібден, магній, ванадій, кремній, натрій, кальцій, залізо і фосфор. Трава астрагалу - ефективний засіб для лікування гіпертонії, стенокардії, серцево-судинної недостатності, гломерулонефрітів, оскільки володіє вираженою діуретичною дією, зменшуючи набряки при початкових стадіях перерахованих захворювань, покращуючи функцію печінки і нирок. Надає кардіотонічну, заспокійливу і яскраво виражену гіпотензивну дію. У народній медицині трава астрагала шерстистоцветкового використовується значно ширше - не тільки при набряках, а й при ревматизмі суглобів, випадіння матки, кривавому проносі, отруєннях, як кровоспинний, анестезуючий, блювотний, сечогінний і потогінний засіб. А насінні близьких, більш часто встречаючихся в природі видів астрагала використовуються здавна для приготування напою, подібного каві або чаю. Настій готують з 5-10 г висушеної в провітрюваному приміщенні трави на склянку окропу. Настоюють в термосі протягом 2-3 годин. Дають пити пацієнтові по 2 столові ложки настою, розведеного гарячою водою (настій не гріти) перед їжею 4 - 5 разів на день. Курс лікування не менше 1-2 місяців. Бажано проводити лікування під наглядом лікаря, контролюючи тиск, пульс і т. д.