Головна/Лікування хвороб/Перемогти біль у спині


Так кому ж лікувати сьогодні величезну армію хворих, що скаржаться на болі в спині? Ми з вами з'ясували, що поодинці лікарям-неврологів і ортопедам з цим завданням не впоратися. Не впоратися з тієї простої причини, що названі фахівці не мають належної теоретичної і практичної підготовки з діагностування та лікування хворобливих станів м'язів скелета. Згадаймо, що початком почав більшості змін у кістково-хрящової основі хребта та неврологічною сфері є викликані фізичними перевантаженнями повторювані функціональні порушення в групі м'язів, об'єднаних в єдину рухову ланцюг, що ведуть до зниження здатності м'язів захищати курує ними ділянка хребетного стовпа від надмірного в ньому обсягу рухів .

Нездатність м'язів забезпечити безпечний обсяг рухів суміжних хребців по відношенню один до одного, обтяжена неповноцінністю зв'язкового апарату, є основна причина, що породжує цілий ланцюг функціональних і органічних ушкоджень як в ко-стно-хрящової основі хребта, так і в навколишніх його м'яких тканинах.

З логіки наведених суджень випливає потреба у фахівцях, які вміють насамперед знаходити і усувати поломки в м'язах. Зустрічати хвороба на передових рубежах повинні не ортопеди і тим більше не неврологи, а фахівці з м'язової системи - назвемо їх лікарями-міологія або міовертебрологамі (не суть), які будуть готові вчасно розпізнавати й усувати хвороби м'язів, викликані неоптимальною на них навантаженням. Ці лікарі не стануть відфутболювати хворих, не виявивши змін на їх рентгенівських знімках або зниження рефлексів і чутливості (усього цього може ще й не бути), а будуть копітко шукати поломки в м'язах і, знайшовши їх, усувати. Причому усувати відомими з глибокої давнини способами - розтяганням, проколюванням сухою голкою або здавлюванням локального хворобливого ділянки. Тільки глибоко неосвічений доктор відправить хворого в початковій стадії хвороби на електропроцедури або ін'єкції знеболюючих препаратів, лише маски рующих дефект рухової ланцюга.Але саме так сьогодні, застосовуючи в лікуванні що завгодно, тільки не те, що усуває порушення в діяльності м'язів, величезна армія непідготовлених фахівців породжує початок великої хвороби, розв'язкою якої для багатьох є необхідність у шкідливими для організму лікуванні аж до хірургічного та обтяжуючі митарства в коридорах ЛТЕК зі стійкими болями в хребті або іншими важкими ускладненнями захворювання. Саме тому, що своєчасно не була усунута "поломка" в м'язовій сфері, щорічно десятки тисяч росіян, не раз своєчасно зверталися за медичною допомогою в надії на професійну компетентність медичних працівників, виявляються на операційному столі, отримавши в працездатному віці інвалідність.

Так що ж робити хворим людям сьогодні, зараз, поки необхідні зміни ще не наступили? До кого йти лікуватися? На це питання поки немає втішного відповіді. Можна припустити, що в практичному аспекті з фізіології і патофізіології м'язової сфери краще за всіх повинні бути знайомі фахівці з мануальної терапії і лікарі ЛФК. Однак у більшості своїй це далеко не так, що пояснюється великими недоліками освітніх програм медичних факультетів.

І все ж моя порада: почніть лікування у фахівця, що володіє "м'яким" методом мануальної терапії - постізометрична розтяганням (ПДР) і ЛФК. А по ходу справи буде видно, підключати інші методи лікування або обійтися без них. Якщо ви вперше відчули нездужання в області хребта, напевно іншого лікування не потрібно.

Тим, у кого історія хвороби обчислюється роками, метод ПИР та ЛФК допоможуть значно полегшити самопочуття, обійтися без додаткової порції ліки, зменшити залежність від інших шкідливими для організму методів лікування. Треба пам'ятати, що в більшості випадків грамотно проведена мануальна терапія і виконання індивідуально підібраного комплексу гімнастичних вправ можуть зробити те, чого ніколи не вдасться добитися ні фармакотерапією, ні електропроцедурами, ні масажем. Нічим іншим, що не здатне в необхідній мірі впливати на м'язову сферу і формувати оптимальний руховий стереотип.

Таким чином, для хворого людини найправильнішим рішенням "перезрілої" проблеми болю у спині буде звернення до лікаря, що володіє мануальною терапією і має базове профільну освіту, будь то вертебролог, невролог, ортопед або травматолог. Помилково довіряти своє здоров'я і здоров'я близьких вам людей лікарям, негативно відносяться до мануальної терапії та ще приторговує харчовими добавками! Хочу звернути особливу увагу на те, що питання, що стосуються подальшого плану та вибору методів консервативного лікування, обстеження та необхідності хірургічного лікування, також слід обговорювати не з лікарем-нейрохірургом, а з доктором, що володіє прийомами мануальної терапії і вміє підібрати індивідуальний гімнастичний комплекс. Підкреслюю, питання про необхідність хірургічної операції без нагальних до неї показань має вирішуватися не лікарем-нейрохірургом, а лікарем, професійно володіє мануальною терапією і володіє необхідними знаннями з лікувальної гімнастики.

Участь у лікувальному процесі лікаря-невролога з обсягом знань, отриманих в медичній академії за встановленим на сьогоднішній день зразком, повинна обмежуватися консультаціями хворих з важкими неврологічними ускладненнями. Та ж роль лікаря-консультанта в лікуванні хвороби, що класифікується нині як остеохондроз , повинна бути відведена і лікаря-ортопеда, якщо останній не має уявлення про можливості мануальної медицини.

Вирішальний голос у визначенні працездатності хворого та видачі йому лікарняного листа повинен належати лікуючого лікаря, а не консультанту, незалежно від того, до якого сектору медицини відноситься лікуючий доктор - до державного або приватного. У вищій ступеня аморально прив'язувати хворих людей до державних лікувальним установам монопольним правом державного лікаря на видачу лікарняного листа.

Безсумнівно, перспектива позитивних, раціональних змін у медичній частині розглянутої проблеми повинна виходити з Міністерства охорони здоров'я. Життєво важливим є створення в медичних академіях кафедр з підготовки фахівців, що орієнтуються в усьому спектрі питань, необхідних для постановки діагнозу і вибору схеми лікування. Необхідно провести освітню роботу серед нині практикуючих лікарів, які мають відношення до лікування хворих з патологією хребетного стовпа, щоб сформувати у них точне уявлення про суть розглянутої сьогодні теми.

І я не вважаю себе безгрішним, немов народилися вже зі знаннями з даного предмету. Колись підлеглий отриманим хибним уявленням про болі в спині, і я в своїх діях нагадував більшість нині практикуючих неврологів, які не відають, що творять. І лише завдяки інтересу до лікування руками, який з'явився у мене, тоді ще студента п'ятого курсу медінституту, на початку вісімдесятих, мені пощастило зробити набагато менше лікувальних помилок, ніж тим, хто був далекий від застосування у своїй лікувальній практиці мануальної терапії. І навіть в роки роботи в нейрохірургічної клініці ще не було досягнуто розуміння того, про що я пишу зараз в цій книзі. Наскільки ж велика сила колективної інерції, що спирається на хронічний дефіцит часу для вільних від догм аналізу і роздумів ...