Груша звичайна

Це дерево висотою до 20-30 м, завтовшки до 50 см з розкидистою кроною, іноді - великий чагарник з колючими пагонами. Кора на старих деревах сіра, поздовжньо-тріщинувата. Листя округлі, завдовжки 2-7 см, зверху блискучі, знизу тьмяні, шкірясті, на довгих черешках. Квітки білі або рожеві, діаметром 2-3 см, на довгих квітконіжках, зібрані по 6-12 квіток в щиток або поодинокі. Плоди грушоподібні, круглі або сплюснуті, діаметром 3-4 см, на довгих плодоніжках, що перевищують довжину плода в 2-3 рази. Цвіте у квітні-травні. Плоди дозрівають в серпні-вересні. Росте в світлих лісах, серед чагарників, на узліссях групами і поодиноко, іноді утворює грушеві ліси. Плід груші містить до 87% води, 0,4% білка, 11% вуглеводів, 0,6% клітковини, 0,3-1,3% органічних кислот, від 5 до 20 мг% вітаміну С, невелика кількість вітамінів В1, В2, РР і каротин. Багатий її мінеральний склад. Кількість калію 155 мг%, натрію - 14, кальцію - 19, фосфору - 16, магнію - 12 і заліза - 2,4 мг%. Як лікарська рослина груша лісова була відома ще в середні століття. Відвар плодів її використовували при сечокам'яній хворобі і бактеріоурії. У народній медицині відвар плодів груші вживали всередину як терпкий засіб при шлунково-кишкових розладах. Сік і настій груші володіють діуретичними властивостями, тому їх призначали при захворюваннях нирок і серця, при значному накопиченні солей в організмі, а також гарячкових станах. Печені або відварені плоди допомагали при задусі, туберкульозі легень. Вівсяний відвар з сушеними плодами груші давали дітям при проносі. Широко використовується груша в дієтичному харчуванні, особливо хворих на діабет. Зі свіжих груш роблять повидло, пастилу, джеми, варять варення та компоти, вони придатні для виробництва вина, оцту, квасу. З підсмаженого насіння готують напій, що нагадує каву.