Медикаментозна обробка

Пристрої для іригації каналів варіюють від звичайного одноразового шприца до складних систем, що забезпечують одночасне промивання і аспірацію рідини. Вибір робиться залежно від уподобань лікаря і фінансових можливостей. Шприци маленького обсягу (менше 10 мл) вимагають частого наповнення під час обробки каналів. При використанні пластикових шприців об'ємом 10-20 мл простота застосування поєднується з достатнім об'ємом рідини. Зручно наповнювати шприц із зворотного боку з лабораторного пластикового флакона об'ємом 500 мл. Якщо при цьому рідина автоматично надходить у флакон з контейнера, економиться час. Бажано, щоб наконечник шприца був типу Luer-Lok, тому що якщо голка утримується лише за рахунок сили тертя, вона може випадково зіскочити під час промивання.

На мал. 6-21 показано пристрій кінчика ендодонтичної голки з боковим вихідним отвором. При такій формі голки не відбувається пошкодження періапікальних тканин іригаційним розчином, навіть якщо голка застряє в каналі; дослідження підтвердили, що такі голки дозволяють краще обробити апикальную третину каналу.

Для висушування каналу після медикаментозної обробки застосовують паперові штифти різних розмірів. Паперові штифти послідовно вносять в канал пінцетом до тих пір, поки вони не перестануть воложитися. З міркувань асептики краще використовувати стерильні штифти, упаковані в окремі клітинки, ніж діставати їх із загальної упаковки (мал. 6-22).

Якщо лікування кореневих каналів не може бути проведено в одне відвідування, показано застосування препаратів гідроксиду кальцію внутрішньоканально.