Головна/Лікування хвороб/Патофізіологія захворювань серцево-судинної системи


У середині третього тижня вагітності потреби швидкозростаючого плоду в харчуванні і газообміні забезпечувати лише шляхом дифузії вже неможливо; виникає необхідність у розвитку першої системи органів ембріона - серцево-судинної системи, яка дозволить тканинам здійснювати обмін речовин за рахунок їх транспорту на значні відстані.

Розвиток серцевої трубки

Приблизно на 17-й день ембріогенезу мезенхімальні клітини, розташовані на вентральній (черевній) стороні перикардиального цілийому, починають розмножуватися і, врешті-решт, утворюють два подовжених скупчення клітин, які називаються ангіобластними тяжами. У цих тяжах з'являються канали, які перетворюються в парні ендотеліальні серцеві трубки (мал. 16.1). Бічні ембріональні складки, розташовані напроти цих двох трубок, сприяють їх злиття з вентральною серединною лінією для утворення до 22-го дня вагітності єдиної ендокардіальної трубки. Трубка розростається рострально (вгору) з утворенням дуги аорти і каудально (вниз) з утворенням судин венозної системи. Слідом за утворенням трубки і її подальшим розвитком з утворенням міокарда з спланхномезодерми (внутренностний мезодерми); до кінця третього тижня примітивне серце починає скорочуватися, змушуючи циркулювати кров. Перикардіальний цілом, оточуючий кардіогенну зону, перетворюється, зрештою, в перикардіальну порожнину, в якій і розташується майбутнє серце.

Нормальний розвиток серцево-судинної системи