Обліпиха

Дводомний чагарник або невисоке (до 3-4 м) дерево з колючими сірими гілками, покритими зеленими (а знизу буро-сріблястими) довгими ланцетними листками. Вітрозапилювана рослина, цвіте в травні. Маточкові квітки розташовуються по одному в пазухах листків, тичинкові зібрані в короткі колоски. В період дозрівання плодів гілки густо обліплені жовтувато-помаранчевими або оранжево-червоними плодами овальними довжиною до 8 мм з кисло-солодкою соковитою м'якоттю. Обліпиха крушиновидна широко поширена в Південній Європі і Азії, зокрема в Середній Азії і південного Сибіру; зустрічається поблизу озер і річок, переважно на пісках. У тибетській медицині плоди обліпихи, star-bu (стар-бу), використовуються як серцевий засіб, застосовуються при інтоксикаціях, гнійному плевриті, захворюваннях крові. В якості лікарських засобів використовується також кора обліпихи. У корі і плодах містяться жирні й органічні кислоти, у тому числі Янтарна і яблучна, комплекс вітамінів. Кору обліпихи застосовують у комплексному лікуванні онкозахворювань. Широко практикується використання обліпихової олії при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, атеросклерозі, захворюваннях печінки, риніті, фарингіті, розладах шлунку і кишечника, гаймориті, періодонтит, ерозії шийки матки, зовнішньо - при опіках, дерматозах (супроводжуються шкірним свербінням), екземі, ранах, обмороженнях, пролежнях, хворобах очей. Обліпихова олія чинить протизапальну, бактерицидну, ранозагоювальну дію, сприяє регенерації по пошкоджень тканин. У лікувальному харчуванні з успіхом застосовуються свіжі і перетерті з цукром плоди обліпихи, так звані «вітаміни» (або «сире варення»), особливо в процесі лікування виразки шлунка, авітамінозу, в післяопераційний період як загальнозміцнюючий засіб, а також після перенесених важких інфекційних і інших захворювань. Всередину приймають по 1 чайній ложці обліпихової олії 3 - 4 рази на день за півгодини до прийому їжі.