Уреаплазмоз

Лікування захворювання уреаплазмозом

Уреаплазмоз являє собою захворювання, провоковане специфічним мікроорганізмом Ureaplasma urealyticum, яке відноситься до Грам-негативних мікробів, які позбавлені клітинної стінки.

В людський організм інфекція може проникнути двома методами:

статевим шляхом у разі контакту з хворим або ж носієм інфекції.

У процесі народження від хворої матері: мікроби здатні потрапляти в статеві шляхи малюка в процесі пологів і зберігатися там протягом усього життя, перебуваючи в повністю  неактивному стані. Так, в процесі обстеження дітей колонізацію піхви уреаплазмами виявляють приблизно у 5%.

Інкубаційний період при зараженні статевим шляхом повністю залежить саме від загального стану інфікованого, але якщо вірити статистичним даним приблизно місяць. При цьому інфікування не завжди приводить до формування захворювання. Уреаплазма може протягом багатьох років жити в організмі, не викликаючи якийсь симптоматики і не приводячи до активності дане захворювання. Бессимптомное носійство уреаплазми є досить поширеним і виявляється приблизно у 70% сексуально-активних як жінок так і чоловіків. Уреаплазмоз починається в тому випадку коли концентрація мікроорганізмів перевищує допустимий поріг.

Як і при багатьох інших інфекціях, захворювання уреаплазмоз не властиве симптоми здатні відрізнити даного збудника.

Уреаплазмоз. Симптоми.

Уреаплазмоз починає проявлятися по закінченню 3-5 тижнів з моменту інфікування. Хворий зауважує печіння або ж зуд при сечовипусканні, якісь виділення з сечовипускального каналу, так само може бути незначне підвищення температури тіла. У деяких випадках неприємні відчуття в області паху, а також простати. Слід зауважити, що уреаплазмоз проявляється симптомами, які не сильно турбують хворих, а часто і взагалі не проявляється (особливо це стосується жінок).

Уреаплазмоз. Симптоми захворювання у чоловіків

Незначні прозорі виділення з сечовипускального каналу;

Терпимий біль і печіння в процесі сечовипускання;

Симптоматика простатиту (у разі поразки передміхурової залози).

Уреаплазмоз. Симптоми захворювання у жінок

Незначні прозорі виділення з піхви;

Терпимий біль і печіння в процесі сечовипускання;

Біль внизу живота (у разі запалення матки, а також придатків).

Уреаплазмоз. Лікування захворювання

Для лікування хвороби уреаплазмоз препаратами першої лінії виступають саме антибіотики-макроліди, можливо також використання препаратів які відносяться до класу фторхінолонів. У нинішній час уреаплазма часто проявляє стійкість до препаратів що належать до тетрациклінового ряду Доксицикліну, який широко застосовувався в минулому. Лікування повинно проводитися тільки лише грамотним лікарем після встановлення діагнозу.

Уреаплазмоз. Діагностика

Діагностика не являє собою надмірно великої складності для медицини в нинішній час.

Для достовірної лабораторної діагностики в даний час застосовують комбінацію з декількох методів, які підбирає кваліфікований лікар. Найчастіше застосовують кілька методик для отримання точних результатів:

Бактеріологічний (культуральний) спосіб діагностики. Матеріал взятий з піхви, шийки матки, сечівника поміщають на поживне середовище, де протягом декількох діб (в більшості випадкі48 годин) вирощуються уреаплазми. Це достовірний метод, який дозволяє визначити число уреаплазм, що дуже важливо для підбору тактики. Так, при титрі менше 10 * 4 КУО пацієнта вважають носієм уреаплазм і лікування найчастіше не застосовують. Титр більше 10 * 4 КУО потребує вже призначення медикаментозної терапії. Даний метод застосовують для визначення чутливості уреаплазм до тих або інших антибіотиків перед їх застосуванням, що дуже важливо для правильного вибору антибіотиків (препарати, в які достатньо допомогли одному, для іншого можуть стати просто марними). Стандартно дане дослідження займає приблизно тиждень.

ПЦР (полімеразна ланцюгова реакція, роздільна виявити ДНК збудника). Досить швидкий метод, на його проведення потрібно всього лише п'ять годин. Якщо ПЛР показує присутність уреаплазми в організмі людини, то це означає, що є сенс продовжувати процес діагностики. Негативний результат ПЛР фактично на 100% говорить про відсутність уреаплазми в організмі. Але ПЛР не дає можливості визначити чисельні характеристики збудника, з цієї причини позитивний результат при ПЛР не є обов'язковим показанням до лікування, а сам метод не може результативно застосовуватися для контролю відразу ж після лікування.

Серологічний метод (визначення антитіл). Виявлення антитіл до антигенів уреаплазм застосовують при визначенні причин викидня, безпліддя, запальних захворювань під час післяпологового періоду. Для цього дослідження беруть кров з вени.

Крім вищеописаних методів, в діагностиці уреаплазмоза іноді застосовують метод прямої імунофлюоресценції (ПІФ) і імунофлюоресцентний аналіз (ІФА). Вони досить широко поширені так як мають порівняно невисоку вартість і досить простоти виконання, але точність їх не дуже велика (приблизно 50-70%).

Уреаплазмоз. Профілактика

Методи профілактики уреаплазмоза зовсім не відрізняються від методів профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ). Першочергово, це застосування презерватива при статевих контактах і відсутність випадкових статевих контактів.

Ще одним дієвим засобом профілактики хвороби уреаплазмоз є своєчасне виявлення і лікування даного захворювання у хворих на туберкульоз і партнерів.