Головна/Лікування хвороб/Гастроентерологія (Частина 2)


Хронічний гепатит лобулярний характеризується вогнищевими некрозами і внутрідольковим запальними інфільтратами, не дозволяють більш ніж за 6-12 міс. Мостовидні некрози відсутні. Портальне запалення виражене незначно або відсутній (рис. 22). Ця рідкісна форма виділена на підставі гістологічних даних та клінічної картини захворювання.

8.3. ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ лобулярна

Етіологічними факторами є віруси гепатиту В, С і, можливо, F.

Клінічні прояви важче, ніж при хронічному перси-стираючи гепатиті, особливо симптоматика хвороби, обумовлена ??дистрофічними ушкодженнями гепатоцитів і іноді - ін-терміттірующім холестазом. Функціональні проби печінки мало змінені, активність амінотрансфераз підвищується значніше, ніж при хронічному гепатиті персистирующем. Аутоімунні феномени - антитіла до гладкої мускулатури і мітохондрій - можуть бути позитивні, в цих випадках виявляється підвищення рівня гамма-глобулінів. HBsAg не визначається в гепато-цітах, але може бути позитивний в сироватці крові (еліміна-ційний тип).

Захворювання не ускладнюється ХАГ і цирозом печінки. Описано розвиток печінкової коми [Wilkinson et al., 1978]. Хворі добре відповідають на лікування преднізолоном, однак значна частина гепатологів виступають проти цього, оскільки ЦК можуть перешкоджати одужанню від вірусної інфекції.