Аноректальні аномалії

Форми аноректальних аномалій у новонароджених надзвичайно різноманітні, у зв'язку з чим існує безліч класифікацій цих пороків. Однак практичне значення на догоспітальному етапі має виділення двох видів аноректальної атрезії (такий підрозділ визначає первісну тактику):

Атрезія анального отвору і прямої кишки без нориць.

Атрезія анального отвору і прямої кишки з норицями. Аномалії другої групи, в свою чергу, можуть бути поділені на:

а) аномалії з зовнішніми норицями (промежинні фістули і у дівчаток - вестибулярні);

б) аномалії з внутрішніми норицями (всі свищі з сечовою системою і у дівчаток - з половою, крім вестибулярних).

Майже всі форми аноректальних аномалій підлягають хірургічному лікуванню (в окремих випадках проводиться консервативне лікування - бужування). Проте терміни оперативних втручань різні і визначаються видом вади. Всі атрезії анального отвору і прямої кишки без нориць, а також з внутрішніми норицями є показанням до екстреної операції до кінця першої доби життя. Дані терміни пояснюються тим, що операція проводиться лише після уточнюючого діагноз спеціального рентгенологічного дослідження - інвертограмми (рентгенограма в положенні вниз головою з контрастною міткою на місці відсутнього анального отвору). Однак це обстеження може бути проведено лише наприкінці першої доби життя, коли весь кишечник заповниться газом. При більш ранньому обстеженні дані його можуть бути недостовірні.

При атрезії анального отвору і прямої кишки з зовнішніми норицями (промежинні, вестибулярні) доступність зовнішнього отвору нориці для різних маніпуляцій (блокування, клізма) дозволяє на ранніх етапах, в період новонародження, проводити консервативне лікування. При наявності широкого зовнішнього свища та вільному самостійному спорожненні кишечника консервативне лікування взагалі не потрібно. При цих формах пороку оперативне втручання проводиться в більш пізньому віці (після 1 року).