Головна/Лікування хвороб/Патофізіологія захворювань серцево-судинної системи


Двовимірна ехокардіографія оцінює систолічну функцію лівого шлуночка шляхом обчислення фракцій викиду за величиною кінцево-діастолічного і кінцево-систолічного розмірів. Для оцінки скоротливої функції можна вимірювати ширину, площу або об'єм лівого шлуночка. Двовимірна ехокардіографія може також відстежувати регіональні аномалії руху стінок шлуночка. Саме ці аномалії є основними ознаками ІХС. Функція правого шлуночка звичайно оцінюється лише якісно, так як правий шлуночок має складну геометрію, на відміну від лівого шлуночка. Двовимірна ехокардіографія також зручна для оцінки маси і товщини стінок шлуночка, що є важливим фактором при обстеженні хворих з артеріальною гіпертензією, аортальним стенозом або гіпертрофічною кардіо-міопатію (мал. 3.11).

Дослідження шлуночків

Клапанні пороки

Ехокардіографія приносить значну користь при оцінці ступеня тяжкості клапанних вад серця. З її допомогою можуть бути виявлені і оцінені причини і ступінь тяжкості певних вад (наприклад, аортальний та мітральний стенози). Наприклад, градієнти тиску кровотоку через стенозовані клапани можуть бути розраховані за допомогою спрощеного рівняння Бернуллі за величиною максимальної швидкості кровотоку:

Градієнт тиску = 4xv2

Так, якщо виміряне максимальне значення швидкості дорівнює 4 м / с, то максимальне значення градієнта дорівнюватиме 64 мм рт. ст..