Головна/Лікування хвороб/Патофізіологія захворювань серцево-судинної системи


Здатні до автоматизму клітини не мають постійного потенціалу спокою. Під час 4 фази деполяризації потенціал дії таких клітин повільно зменшується (мал. 11.2), що відповідає спонтанній диастовій деполяризації клітинної мембрани. Фаза 4 деполяризації зумовлена струмом іонів через плазматичну мембрану, який називається пейсмекерним струмом (If). Цей струм виникає внаслідок перенесення іонів натрію через спеціальні мембранні канали, що відкриваються під час реполяризації клітин (тобто коли різниця потенціалів між внутрішньою і зовнішньою поверхнею мембрани перевищує 50 мВ).

Іонні основи автоматизму

Необхідно відзначити, що ці натрієві канали відрізняються від швидких натрієвих каналів, відповідальних за фазу швидкої деполяризації мембрани (фаза 0) звичайних кардіоміоцитів. Повільний струм іонів Na + під дією електрохімічної рушійної сили (яка залежить від градієнта концентрації іонів Na + і сумарного негативного заряду всередині клітини) призводить до деполяризації мембрани до порогового потенціалу.

Фаза 4 деполяризації клітин-пейсмекерів синусового вузла, крім струму іонів Na +, обумовлена 1) повільним струмом іонів Са + + в клітини через потенціал-залежні канали, що відкриваються в кінці фази 4 і 2) зменшуваним струмом іонів К + із клітин. Вихід іонів К + посилюється під час фази 3 потенціалу дії, приводячи до реполяризації мембрани, і зменшується під час фази 4. вхід іонів Na + і Са + + і вихід іонів К + супроводжуються поступовою деполяризацією мембрани клітин синусового вузла до величини, що відповідає пороговому потенціалу.

Потенціал дії виникає, коли трансмембранний потенціал клітин-пейсмекерів досягає порогової величини. На відміну від фази 0 деполяризації мембрани звичайних кардіоміоцитів, потенціал дії клітин-пейсмекерів генерується значно повільніше. Причина цього полягає в тому, що негативний трансмембранний потенціал клітин-пейсмекерів завжди менше, ніж трансмембранний потенціал кардіоміоцитів передсердь і шлуночків (який може досягати - 90мВ). Як наслідок, швидкі натрієві канали клітин-пейсмекерів практично завжди закриті, й утворення потенціалу дії в цих клітинах обумовлено, в основному, повільним струмом іонів Са + + через потенціалзалежні канали.

Реполяризації мембрани клітин-пейсмекерів відбувається в результаті закриття кальцієвих каналів і виходу іонів К + із клітин через потенціалзалежні калієві канали.