Класифікація

При діагностиці ЗВУР виділяють: 1) етіологічні фактори та стани ризику (материнські, плацентарні, плодові, поєднані), 2) клінічний варіант (гіпотрофіческій, гіпопластичний, диспластичний), 3) ступінь тяжкості (легкий, середньої тяжкості і тяжкий); 4) протягом інтранатального і неонатального періодів (без ускладнень або з ускладненнями та супутніми станами - вказати якими).

При гіпотрофіческіе варіанті ЗВУР можна ставити також діагноз внутрішньоутробної (пренатальної) гіпотрофії. Ступінь тяжкості гіпопластичного варіанту ЗВУР визначають по дефіциту довжини тіла та кола голови по відношенню до терміну гестації: легка - дефіцит 1, 5 - 2 сигми, середньої тяжкості - понад 2, але менш як 3 сигм, і важка - більше 3 сигм. Ступінь тяжкості дис-пластичного варіанту визначається не стільки вираженістю дефіциту довжини тіла, скільки наявністю і характером вад розвитку, кількістю і вагою стигм дізембріогенеза, станом ЦНС, характером захворювання, що призвів до ЗВУР.

В англомовній літературі замість терміна гіпотрофіческій варіант ЗВУР використовують поняття асиметрична, а гіпопластичний і дісплас-тичні варіанти об'єднують поняттям симетрична ЗВУР. Пропонується обов'язково оцінювати співвідношення кіл голови і грудей, бо якщо вони рівні або окружність грудей перевищує окружність голови (у дітей без ЗВУР окружність голови при народженні на 2 - 3 см перевищує окружність грудей), то необхідно шукати хвороби яких органів черевної порожнини, або голови.

Типовими ускладненнями раннього неонатального періоду у дітей з ЗВУР є: асфіксія при народженні та ознаки внутрішньоутробної хронічної гіпоксії, синдром аспірації меконію, персистуюча легенева гіпертензія (синдром персистуючої фетальної циркуляції), гіпотермія, поліцитемія, гіпоглікемія, гіпокальціємія, геморагічна хвороба новонароджених, гіпербілірубінемія, нашарування вторинних придбаних інфекцій. У той же час у дітей зі ЗВУР достовірно рідше зустрічається СДР першого типу в порівнянні з дітьми без ЗВУР того ж гестаційного віку. У пізньому неонатальному періоді вони також схильні до розвитку анемії, повторним інфекціям, геморагічним розладам, дисбактеріозу з ознаками мальабсорбції, метаболічним порушенням, у них нерідко виявляють ознаки постгіпоксичної енцефалопатії.