Підмаренник

Багаторічна трав'яниста рослина з прямими короткопухнастими стеблами і лінійними листями, зібраними по 8-12 в мутовки. Дрібні жовті квітки зібрані в суцвіття. Часто зустрічається на луках, іноді альпійських, в негустих лісах. З лікувальною метою в народній медицині використовують надземну частину рослини, яка містить глікозид асперулозід, дубильні і флавонові речовини, іридоідні глікозиди, кумарини, лимонну, еллагову і галлову кислоти, каротиноїди, вітамін С та ін. У коренях знайшли антрахінони. В останнє десятиліття вивченню підмаренника приділяється велика увага. Встановлено, що препарати з нього підвищують тонус і перистальтику кишечника, зменшують слизоутворення, позитивно діють як протипухлинні засоби. У народній медицині підмаренник справжній популярний як заспокійливий, болезаспокійливий і сечогінний засіб при хворобах нирок (при пієлонефриті та ін), водянці, а також при шлункових болях, жовтяниці, проносах. Вважають підмаренник хорошим кровоспинним засобом при маткових і гемороїдальних кровотечах, кровотечах з носа і ран. Свіжий сік застосовують при лікуванні висипів, при епілепсії, істерії, а також при раку шкіри, ранах і наривах. У народній медицині Болгарії відвар трави вживають як зовнішній засіб при носових кровотечах і важкозагоюваних ранах. Знаходять застосування і коріння рослини - в тибетській медицині їх використовують при захворюваннях нирок, пов'язаних з ударами і з високою температурою. Коріння підмаренника містять фарбувальні речовини, що дозволяє їх вживати для фарбування тканин.