Головна/Лікування хвороб/Лікуємо серце


Ймовірність виникнення порушень провідності, їх виразність, рівень і вплив на перебіг інфаркту міокарда пов'язані насамперед з локалізацією вогнища некрозу. З огляду на те, що АВ-вузол у більшості випадків забезпечується кров'ю з басейну правої коронарної артерії, порушення нредсердно-шлуночки-вої провідності частіше зустрічаються при нижньому інфаркті міокарда.

АВ-блокади при нижньому інфаркті міокарда виникають проксимально на рівні АВ-з'єднання, розвиваються поступово від I ступеня до II і III ступеня, після чого проведення через АВ-вузол повільно відновлюється. ЧСЖ навіть при повній передсердно-шлуночкової блокади цієї локалізації залишається відносно задовільною (40-50 в 1 хв) і стабільною. Не випадково СА-і АВ-блокади у хворих з нижнім інфарктом міокарда зазвичай не викликають важких порушень гемодинаміки, протікають сприятливо і мало впливають на результат захворювання.

Для надання екстреної допомоги при вираженій брадикардії з артеріальною гіпотензією хворому слід надати положення з піднятими нижніми кінцівками. Важливо забезпечити постійний контроль за серцевим ритмом і провідністю, готовність до ЕКС. Показані препарати групи атропіну в звичайних терапевтичних дозах. Попередньо їх ефективність можна оцінити за реакцією на внутрішньовенне струминне введення 1 мл 0,1% розчину атропіну. При частішанні серцевого ритму препарати цієї групи далі призначають всередину (беллоід, беллатамінал) або підшкірно (атропін по 0,5 мг через 6-8 год).

Якщо на тлі уражень серцевого ритму відзначається виражене підвищення артеріального тиску, може знадобитися призначення ніфедипіну.

Якщо одночасно з брадикардією наростає шлуночкова ектопічна активність або серцева недостатність, поки зана ЕКС. При цьому частота стимуляції повинна бути підібрана таким чином, щоб придушити наявні, але не індукувати нові аритмії.

Нами виявлено відносно висока ефективність і без пеку еуфіліну при гостро виникли нарущеніях провідності у хворих з гострим інфарктом міокарда (глава 2)

Передсердно-шлуночкова блокада при передньому інфаркті міокарда протікає інакше й різко погіршує прогноз захворювання. У цих випадках вона виникає раптово або на тлі блоку ди ніжки пучка Гіса, розвивається дистально, протікає з низькою (менше 35 в 1 хв) і, головне, нестійкою ЧСж. Тому при дистальній предсердпо-шлуночкової блокади ЕКС необхідна навіть при відносно задовільною частоті заміщує ритму.

У разі неможливості термінового проведення ЕКС може бути ефективно внутрішньовенне крапельне введення еуфіліну (глава 2).

Диференціальна діагностика дістальнизс і проксимальних передсердно-шлуночкових блокад при інфаркті міокарда представлена ??в табл. 6.5

Порушення всередині шлуночкової провідності при гострому інфаркті міокарда можуть виявлятися у вигляді блокади правої або лівої ніжки пучка Гіса або гілок лівої * южкі (передньо-верхній, задненижней, серединної) та їх поєднанні, а також місцевими інтра-або періінфарктной блокадами. Наростаюче погіршення внутрижелудочковой провідності звичайно свиде ність про велике ураження міокарда і може передувати виникненню повної поперечної блежади серця!

При внутрішньошлуночкових блокадах важливо уникати призначення ня лікарських засобів, що погіршують внут & іжелудочковое проведення, насамперед антиаритмічних препаратів 1а або 1с класу, забезпечити контроль за серцевим ритмом і провідністю і готовність до проведення ЕКС.

ЕКС показана при гострому порушенні внутрішньошлуночкової провідності, особливо блокаді правої ніжки пучка Гіса в поєднанні з блокадою однієї з гілок лівої ніжки або уповільненням АВ-провідності.