Головна/Лікування хвороб/Гастроентерологія (Частина 2)


До останнього десятиліття інтерес лікарів до пухлин печінки був порівняно невеликий. Злоякісні пухлини майже завжди ототожнювалися з швидким летальним результатом захворювання. Доброякісні пухлини вважалися великою рідкістю. Положення почало змінюватися з моменту впровадження радіонуклідної сцинтиграфії печінки і докорінно змінилося з моменту широкого використання ультразвукових і компьютертомографіческіх досліджень цього органу. Таким шляхом було встановлено досить широке поширення доброякісних пухлин печінки. Виявилося також, що злоякісні пухлини печінки у багатьох випадках течуть досить довго, принаймні протягом багатьох місяців, а іноді й кількох років. Клінічна значимість проблеми пухлин печінки різко зросла. Пересадка печінки, резекція частки печінки стають все більш доступними хірургічним методам. Перші успіхи лікування виявилися при внутрішньоартеріальної хіміотерапії метастатичних пухлин печінки. Таким чином, зникає відома безплідність серйозних діагностичних успіхів у цій галузі. Найчастіше пухлина печінки виявляють при виявленні гепатомегалії, нерідко вона виявляється несподіваною знахідкою при виконанні УЗД, рідше - при радіонуклідної сцинтиграфії, нарешті, приводом до обстеження може послужити поява симптомів, характерних для злоякісної пухлини (слабкість, схуднення, біль). В останні роки відбулися певні зміни в контингентах хворих, у яких підозрюють пухлину печінки. Набагато частіше стали виявляти доброякісні пухлини, гепатоцелюлярний рак і навіть метастатичний рак печінки.

Зміна в структурі пухлин вимагають від лікаря особливо педантичного дотримання деонтологічних вимог. Неодноразово доводиться зустрічатися з хворими, яким було відверто сказано, що вони страждають пухлиною печінки. Надалі у них були достовірно встановлені доброякісні новоутворення печінки. Тим часом протягом кількох наступних місяців у цих хворих була важка депресія в очікуванні смерті. Деякі з них на довгий термін втрачали працездатність, не кажучи вже про радощі життя.