Головна/Лікування хвороб/Патофізіологія захворювань серцево-судинної системи


Ідіопатичний та вірусний перикардитПричини гострого перикардиту нерідко залишаються невідомими (ідіопатичний перикардит), але результати епідеміологічних досліджень показали, що важливу роль в етіології цієї форми захворювання може грати вірусна інфекція, особливо еховірус і вірус Коксакі тип В. Вірусна природа гострого перикардиту підтверджується динамікою титру специфічних антитіл (в пробах , отриманих у гострій стадії і в період одужання), однак на практиці цей метод використовується рідко, оскільки до моменту отримання результатів хворий зазвичай одужує самостійно. Клінічна картина ідіопатичного та вірусного перикардитів багато в чому схожа, і ці терміни часто використовують як синоніми.

Крім того, перикардит може бути викликаний вірусами грипу, вітряної віспи, паротиту, гепатиту В, вірусом Епштейна-Барра (інфекційний мононуклеоз). Частота вірусного перикардиту трохи вище у хворих на СНІД, що може бути наслідком інфікування як самим вірусом ВІЛ, так і приєднавшоюся бактеріальною інфекцією (наприклад, туберкульоз), нерідко спостерігається у осіб з порушеним імунітетом.

Туберкульозний перикардит

Туберкульоз залишається складною медичною проблемою для багатьох країн світу. Разом з тим, туберкульоз - одна з частих причин перикардиту в ослаблених хворих з порушенням імунітету (наприклад, хворих на СНІД). Туберкульозний перикардит виникає в результаті активації мікроорганізмів в лімфатичних вузлах середостіння і подальшого інфікування перикарда. Крім того, Mycobacterium tuberculosis можуть проникати в перикард прямо з вогнищ туберкульозу в легенях або переноситься з потоком крові.

Нетуберкульозний бактеріальний перикардит (гнійний перикардит)

Після початку широкого застосування антибіотиків бактеріальний перикардит зустрічається в клінічній практиці відносно рідко. Збудниками цієї форми захворювання найчастіше є пневмококи, стафілококи і дещо рідше - грамнегативні бактерії. Бактеріальний перикардит може розвинутися в результаті 1) проникаючих травм грудної клітки, 2) інфікування під час хірургічної операції, 3) розповсюдження внутрішньосерцевої інфекції (наприклад, при інфекційному ендокардиті), 4) пневмонії або розповсюдженню субдіаф-рагмальної інфекції та 5) перенесення з потоком крові патогенних мікроорганізмів з віддалених вогнищ інфекції. Бактеріальний перикардит характеризується блискавичним перебігом, однак він рідко розвивається в осіб, які не мають важких захворювань. Ризик бактеріального перикардиту найбільш високий у хворих з порушенням імунітету, включаючи хворих з обширними опіками, новоутвореннями та СНІДом.