Головна/Лікування хвороб/Опіки


Одним з найважливіших напрямів лікування всіх критичних станів є зниження проявів гиперкоагуляционного синдрому та профілактика коагулопатії споживання. З цією метою постраждалим обов'язково вводиться гепарин з антиагрегантами. Зазвичай використовується схема: 5 тис. од. гепарину через 4 ч. Однак для досягнення повного ефекту від проведеної терапії найбільш доцільна подальша корекція дози гепарину для підтримки часу згортання крові в межах 5-7 хв. по Лі-Уайту. Як антиагреганта краще використовувати нікотинову кислоту, одночасно є коферментом багатьох біологічних реакцій.

Іншим напрямком лікування повинно стати спрямоване підтримання метаболізму макроергів та забезпечення синтетичних реакцій адаптації. Необхідно введення повного комплексу вітамінів, включаючи В12. Важливо відзначити, що при введенні аскорбінової кислоти необхідно використовувати відносно великі дози препарату. Це пов'язано з тим, що в малих дозах аскорбінова кислота може грати роль прооксидантів, в той час, як у великих дозах вона є завжди антиоксидантом [Біленко М. В., 1989]. Разова доза вітаміну для дорослих не повинна бути менше 0,5 м. Обов'язковою має стати призначення попередників АТФ і НК, у зв'язку з цим, поряд з внутрішньовенним введенням рибоксину, бажано, починаючи з 12-ої години, разом з зондовим харчуванням налагодити надходження в організм фосфатів. Як енергоносія доцільне призначення алкоголю по 100 мл 33% спирту 3 рази на день. Для нормалізації трофічних процесів в тканинах слід заповнити дефіцит норадреналіну, що досягається постійним внутрішньовенним введенням його фармакологічного аналога в медіаторних дозах.

Значним протишоковий дією володіють заходи, спрямовані на знеболення, зігрівання і заспокоювання тя-желообожженних. При цьому необхідно підкреслити, що у більшості постраждалих скарги на болі в місцях опіку відсутні або не є першорядними. У зв'язку з цим у більшості випадків буває досить зігрівання та седатации потерпілого для ліквідації зайвого емоційного стресу. Для седатации при гіпер-і нормострессорной реакції краще використовувати ГОМК (по 2 г 3-4 рази на добу.), Барбітурати в невеликих дозах. При вираженому психомоторному збудженні, що супроводжується високою тахікардією, патогенетично показано введення морфіну з барбітуратами. При гіпострессорной реакції краще використовувати седуксен (рогипнол), димедрол. У разі виникнення скарг на сильний біль у кінцівках слід в першу чергу виключити можливість ішемізаціі кінцівки або її сегмента внаслідок циркулярного здавлення струпом.

Найважливішим принципом лікування гострого періоду є динамічний контроль і, при необхідності, корекція діяльності центрів регуляції. Оцінка функціонального стану вищих центрів регуляції повинна проводитися тільки на тлі поповнення дефіциту ОЦК (орієнтування на значення ЦВТ), т. к. гіповолемія однозначно посилює стрес-реакцію. Як правило, у молодих здорових пацієнтів швидка ліквідація гіповолемії і подальша адекватна інфузійна терапія призводять до нормалізації діяльності ЦНС. Корекція стану систем регуляції повинна проводитися за вказаними вище принципами.

Таким чином, базову медикаментозну терапію гострого періоду опікової травми для дорослих пацієнтів можна представити таким чином:

гепарин по 5 тис. од. через 4 год з подальшою корекцією дози для підтримання часу згортання крові по Лі-Уайту в межах 5-7 хв.;

нікотинова кислота - по 2 мл 1% розчину 3-4 рази на добу (в розведенні);

віт. С - по 20 мл 5% розчину 2-3 рази на добу.;

віт. Br B6 - по 5 мл 2,5% розчину тіаміну хлориду і 1% розчину піридоксину гідрохлориду 2 рази на добу.;

віт. В12 - по 200 мкг 1 раз на добу.;

рибоксин - по 10 мл 2% розчину 3-4 рази на добу.;

норадреналіну гідротартрат - по 1 мл 0,2% розчину в 400 мл 5% розчину глюкози, вводити в медіаторних дозах (1 мкг / (кг • хв.);

спирт етиловий - по 100 мл 33% розчину 3 рази на добу.;

АТФ - по 10 ампул 1% розчину на добу через назогастраль-ний зонд з харчуванням, починаючи з 12-ої години від моменту травми.