Головна/Лікування хвороб/Опіки


Для штучного формування повноцінної структури і відновлення функцій шкіри необхідна наявність всіх клітинних елементів, присутніх в ній в нормі. Останнім часом все більша увага приділяється створенню in vitro складних структур і композицій, що включають в свій склад не тільки клітини епідер-мального і мезенхімального походження, але й елементи позаклітинного матриксу.

Умовно клітинні композиції, одержувані біотехнологічними методами, можна розділити на дві групи:

різні варіанти живого еквівалента шкіри, що складаються з, так званого, дермального еквівалента (коллагенового гелю з інокулювати до його складу живими фібробластами), на по поверхні якого культивуються клітини епідермісу;

культивовані заступники шкіри (cultured skin substitutes). Відомі також і композиції, що займають проміжне по ложение між двома вказаними групами.

Крім того, можливо отримувати полнослойних структуру шкіри на базі використання хірургічних прийомів шкірної пластики і біотехнологічних методів.

Про важливість перенесення на раневі поверхні складних композицій з різних видів клітин свідчать наступні дані. Відомо, що процеси проліферації і диференціювання кератит-ноцітов відбуваються краще у присутності фібробластів [Robert M. et al., 1995]. У свою чергу і кератиноцити впливають на функціональний стан фібробластів. Так, що знаходяться на поверхні дермального еквівалента КЦ, за даними М. Lacroix і співавт. (1995), впливають на тип виділяється ФБ колагену. М. Archambault і співавт. (1995) вказували, що виділяються фібробластами біологічно активні речовини впливають на проліферацію та міграцію крейди-ноцітов. S. Inokuchi і співавт. (1995) вивчали вплив клітин сполучної тканини (ФБ) різного походження на виживання кератиноцитів людини, трансплантіруемих у вигляді суспензії під шкіру мишей BALB / C nu / scid (лінії тварин з ослабленою імунною системою) без і в поєднанні з ФБ. При використанні фіб-робласт, виділених з дерми, під шкірою у тварин сформувалися епідермальні кісти, будова яких нагадувало структуру епідермісу людини і які існували протягом 24 тижнів (протягом усього терміну спостереження). При трансплантації КЦ спільно з фібробластами іншого походження (з кісткового мозку і м'язової фасції людини, а також з дерми миші) вже через 6 тижнів відбувалася регресія кіст.

У 1981 році Є. Bell і співавт. (1983) для відтворення полнослойних структури шкіри запропонували переносити на ранові поверхні складну композицію, що складається з дермального еквівалента (ДЕ) моделює дерму, на поверхні якого вирощували кератиноцити. Для отримання ДЕ фібробласти шкіри змішували з колагеном, плазмою і ростової середовищем, що призводило до утворення гелю. Через певний час відбувалася контракція гелю, який значно зменшувався (в 5 разів і більше) в розмірах. Дермальний еквівалент, як правило, спливав і злегка виступав над поверхнею культурального середовища. Ступінь контракції дермального еквівалента залежала від кількості інокулювати-них в нього клітин і в зворотній пропорції - від концентрації використовуваного колагену. Фібробласти, включені до складу гелю, спочатку витягають цитоплазматичні ніжки, прикріплюються ними до фібрил і потім підтягують їх [Bell E., 1981]. Активна конденсація фібрил призводить до вивільнення рідини з гелю та зменшення відстані між фибриллами, які поблизу клітин беруть впорядковане будова і вибудовуються у вигляді пучків. Через 1-2 тижні з початку культивування in vitro дермальний еквівалент (з пластами кератиноцитів або без) за своєю консистенцією нагадує життєздатну тканину. Він являє собою напівпрозору пружну масу. Через деякий час ФБ, включені в дермальний еквівалент перестають включати нуклеїнові кислоти, що свідчить про пригнічення синтетичних процесів у них і припинення їх розмноження. У цей момент дермальний еквівалент є дозрілим. Перевагою дермального еквівалента є те, що клітини в ньому знаходяться в активному функціональному стані, близькому до такого в шкірі, вони мають багато фенотипічні риси, властиві нормальним ФБ. Зокрема, фібробласти в гелі здатні синтезувати перінуклеар-ную пероксидазу, чого не можуть робити клітини, які знаходяться в культурі у вигляді монослоя. 95% виділяється ФБ в дермальний еквіваленті колагену включається в структуру гелю [Bell E., 1983].