Головна/Лікування хвороб/Патофізіологія захворювань серцево-судинної системи


Оглушений і сплячий міокардРаніше вважалося, що ішемічне пошкодження міокарда приводить або до необоротного некрозу міокарда, або до швидкого повного відновлення функції кардіоміоцитів. Тепер стало відомо, що ішемічні атаки іноді можуть призводити до тривалої скорочувальної дисфункції без некрозу кардіоміоцитів, і згодом їх функція може повністю відновлюватися.

Коли після періоду важкої ішемії (але не некрозу), навіть після відновлення нормального кровотоку, довго зберігається систолічна дисфункція, говорять про оглушений (станніруючий) міокард. У цьому випадку функціональні, біохімічні та ультраструктурні ішемічні зміни оборотні, і скоротність поступово відновлюється. Механізм цього відстроченого відновлення функції поки не відомий, але можливо він пов'язаний з перевантаженням кардіоміоцитів кальцієм, накопиченням вільних радикалів або електромеханічною дисоціацією внаслідок транзиторної дисфункції саркоплазматичного ретикулуму. У цілому вираженість оглушення пропорційна ступеню попередньої ішемії. Таким чином, оглушений міокард, мабуть, є патофізиологічною відповіддю на ішемічне ушкодження, недостатнє для розвитку незворотного некрозу.

Гібернируючий (сплячий) міокард відрізняється від приголомшеного. Цим терміном позначають хронічну скоротливу дисфункцію міокарда в умовах стійкого зниження коронарного кровотоку, зазвичай при багатосудинній поразці. У цій ситуації відсутні необоротні пошкодження, і скоротність може відновлюватися відразу після відновлення адекватного кровотоку. В основі цього феномену лежить зниження скорочувальної активності міокарда в умовах хронічної гіпоперфузії з відповідним балансом між низькою доставкою кисню до міокарда і низькою його активністю (міокард як би знаходиться в сплячці).

Концепції оглушеного і сплячого міокарда мають своє клінічне застосування. Наприклад, якщо у пацієнта з гострим інфарктом міокарда або хронічною ішемічною хворобою серця виявляються зони потенційно оборотного порушення локальної скоротливості, це може вплинути на рішення про доцільність реваскуляризації міокарда, зокрема шляхом операції аортокоронарного шунтування. В даний час можливості виявлення оглушеного і сплячого міокарда обмежені, проте для цього застосовуються деякі радіонуклідні методики (наприклад, ПЕТ).