Головна/Схуднення/Силові вправи


Як налаштувати голову"Піднімають не м'язи, піднімає голова" - ось правда залізного спорту.

У більшості спортсменів голова не допомагає, а заважає піднімати.

На що готові м'язи людини, добре показують експерименти з шимпанзе.

За своїми антропометричними характеристикам (вага, зріст) людина займає проміжне положення між шимпанзе (в середньому, 150см, вага 50кг) і горилою (в середньому, зріст 180см, вага 250кг).

Шимпанзе - наш найближчий еволюційний родич. Шимпанзе і людина походять від єдиного предка, поділ цих видів стався десь на рубежі 4 - 4,5 млн. років тому.

Я хочу підкреслити, що фізіологічно людина і шимпанзе дуже схожі, аж до того, що кров від шимпанзе має всі ті ж самі групи крові і іноді її переливають людям.

З цих позицій буде дуже цікаво дізнатися, яких силових показників добиваються шимпанзе.

Так от. Дорослий 50-кілограмовий самець шимпанзе вичавлює на ручному динамометрі 330кг. Розгнівана 45-кілограмова самка вичавила обома руками 504кг.

Тобто шимпанзе при всій їхній маленькій масі і схожості з людиною, буквально нелюдськи сильні!

В середньому самка-шимпанзе сильніше звичайного чоловіка-людини в 3,6 рази, хоча за обсягами м'язової маси людина далеко обігнала шимпанзе.

Це дуже виразні дані, тому що вони показують і можливості наших власних м'язів, адже людина і шимпанзе анатомічно практично однакові.

Відмінність одна - людина має більш розвинений головний мозок, який їй може допомагати, а може і заважати - наповнювати страхами, неспокоєм, неврозами.

Як зробити так, щоб голова стала допомагати спортсмену, а не заважати?

Як зробити так, щоб не зникало бажання йти на тренування? Як зробити так, щоб не боятися більших ваг? Як зробити так, щоб не "перегоряти" перед змаганнями? Як краще налаштуватися перед підходом? Як зробити так, щоб краще відновитися після важких тренувань? Ви прийшли в новий незнайомий зал, як знайти спільну мову зі старожилами цього залу?

Все це ті питання, відповіді на які й визначать кінцевий рівень спортсмена, той результат, до якого він прийде.

Спробуємо знайти відповіді на всі ці питання.

Але це питання не тренувального обладнання, екіпіровки, стероїдів, протеїнових коктейлів.

Це питання психології!

Здавалося б, таке зовні просте питання - а чому власне спортсмен кидає тренуватися?

Адже він розуміє, що спорт дуже корисний для здоров'я. Але все одно, всупереч доводам розуму, кидає. Так чому для нього спорт так і не став звичкою? Що треба зробити, щоб тренування таки стало звичним і приємним?

Щоб розібратися в цьому і інших найважливіших питаннях, нам будуть потрібні деякі знання про те, як працює наш мозок. Нам потрібно дізнатися основні положення такої науки, як психологія і зробити для себе певні висновки. 

Коротко перерахую три основоположних механізму роботи мозку:

1. Ми - це набір динамічно змінюючих звичок (І.Павлов).

2. Звички функціонують за принципом домінанти (А.А.Ухтомский).

3. Звички розташовуються в підсвідомості і направляють роботу свідомості (Л.С.Вигодскій).