Головна/Лікування хвороб/Лікуємо серце


- Активна профілактика невідкладних кардіологічних станів;

- Раннє використання хворими з серцево-судинними захворюваннями індивідуальних (складених лікуючим лікарем!) програм самодопомоги;

- Надання невідкладної допомоги при першому контакті з пацієнтом у мінімально достатньому обсязі у відповідності з існуючими рекомендаціями;

- Додаткові заходи для попередження розвитку ускладнень невідкладних кардіологічних станів.

З цих позицій в кінці кожного розділу, присвяченої невідкладним кардіологічним станам, розглядаються питання їх профілактики, рекомендації по самодопомоги і з надання невідкладної медичної допомоги.

Рекомендації по самодопомоги, наведені в книзі, адресовані лікаря, якому з урахуванням особливостей перебігу захворювання та проведеної терапії слід складати індивідуальну програму самодопомоги для конкретного пацієнта. Програма самодопомоги в письмовому вигляді повинна знаходитися на руках у хворого і в його історії хвороби. Важливо перевірити правильність застосування та переносимість рекомендованих для самодопомоги прийомів і лікарських засобів. Допомогти у проведенні індивідуальної роз'яснювальної роботи можуть спеціальні посібники, призначені для спільної роботи лікаря і хворого [Руксін В. В., 1996, 1997]. Використання таких посібників видається більш ефективним і більш безпечним, ніж самостійне вивчення хворим медичної літератури.

Рекомендації з надання невідкладної кардіологічної допомоги, наведені в книзі, - це перелік основних мінімально достатніх діагностичних і лікувальних заходів, що застосовуються в типових клінічних ситуаціях.

У цих рекомендаціях враховані як традиції і реалії вітчизняної охорони здоров'я, так і зарубіжний досвід (алгоритми Advanced Cardiac Life Support - ACLS, The European Resuscitation Councill - ERC). Рекомендації підсумовують найважливішу діагностичну та лікувальну інформацію, нагадуючи її лікарю в критичних ситуаціях, і містять наступні розділи: основні діагностичні ознаки невідкладного стану; головні напрями диференціальної діагностики; переліки лікувальних заходів, небезпек і ускладнень, типових для описуваного невідкладного стану; примітки.

Очевидно, що почати надавати екстрену кардіологічну допомогу повинні в кожному лікувальному закладі, однак можливість проведення тих чи інших лікувально-діагностичних заходів залежить від його профілю. Тому слід використовувати єдині рекомендації, але ступінь їх реалізації повинна відрізнятися в залежності від типу лікувального закладу (рівня надання допомоги).

Умовно можна виділити 5 рівнів надання невідкладної кардіологічної допомоги.

1. Самопоміч, доступна хворому в рамках індивідуальної програми, складеної лікуючим лікарем.

2. Допомога, яку можуть зробити лікарі спеціалізованих (жіночих консультацій, стоматологічних поліклінік, шкірно-веіерологіческіх диспансерів тощо) установ; фельдшери амбулаторних установ.

3. Допомога, яку можуть надати в амбулаторно-поліклі-нічних і стаціонарних установах терапевтичного профілю; лікарі бригад швидкої допомоги.

4. Допомога, яку можуть надати спеціалізовані реанімаційні бригади швидкої допомоги; лікарі реанімаційних відділень (палат, блоків) стаціонарів.

5. Екстрена кардіохірургічна допомогу *.

Для надання невідкладної медичної допомоги кожен лікувальний заклад повинен мати у своєму розпорядженні обов'язковим мінімумом лікувально-діагностичного обладнання, лікарських засобів (див. нижче) і певним рівнем кваліфікації персоналу.

При застосуванні рекомендацій з надання невідкладної кардіологічної допомоги необхідно дотримуватися ряду обов'язкових умов.

1. Відповідність вибраних рекомендацій клінічної ситуації.

2. Розуміння не тільки використовуваного розділу, але і рекомендацій в цілому.

3. Облік специфіки невідкладного стану та індивідуальних особливостей хворого для внесення в рекомендації обгрунтованих змін.

4. Відповідність кваліфікації персоналу та оснащення лікувальної установи рівню надання допомоги.

5. Застосування найменшої кількості лікарських препаратів в мінімально можливих дозах, використання регульованих способів введення.

6) Облік протипоказань, взаємодії і побічних ефектів лікарських засобів.

7. Надання невідкладної допомоги в максимально ранні терміни і в мінімально достатньому обсязі.

8. Своєчасна передача хворого безпосередньо спеціалісту.

Безумовно, невідкладну кардіологію неможливо вписати в будь-які схеми, алгоритми, протоколи або рекомендації, а пацієнти рідко хворіють і, тим більше, вмирають за правилами. Тому і в екстрених випадках лікування повинне бути спрямоване на хворого, а не тільки на хворобу, синдром чи симптом.

Тим не менш, в умовах нестачі часу, об'єктивної інформації (а іноді й досвіду роботи в ургентних ситуаціях) осмислене застосування представлених в книзі рекомендацій може підвищити ефективність і безпеку невідкладної кардіологічної допомоги, поліпшити спадкоємність лікування, захищеність медперсоналу, використання наявних ресурсів.