Зображення кров'яного басейну

Технецій-99т використовується для отримання зображення кровотоку. Для того щоб ізотоп не виходив за межі судинної системи, він фіксується на еритроцитах або на альбуминій сироватки людини. Після болюсного введення препарату технецію через певні проміжки реєструють його розподіл по мірі проходження через серце і магістральні судини. Для отримання динамічної картини кровотоку використовують послідовні зображення.

Зображення кров'яного басейну необхідно для дослідження скорочувальної функції правого і лівого шлуночків (мал. 3.20). Для визначення фракції викиду враховують різницю в радіоактивності в кінці діастоли і систоли. Звідси випливає, що вимірювання в цілому не залежать від геометрії шлуночка. До того ж, зображення при первинному проходженні та синхронізація зображення за допомогою електрокардіограми дозволяють ідентифікувати аномальні шунти в серці і судинах.

Оцінка ступеня пошкодження тканин після гострого інфаркту міокарда

Ізотопи технецію-99т, приєднані до пірофосфату, кращим чином пов'язуються з пошкодженими або загиблими клітинами міокарда і, внаслідок цього, дають можливість виявляти зону недавнього інфаркту міокарда у вигляді яскравих або гарячих плям. Таке дослідження краще всього проводити протягом 24-72 годин після інфаркту, так як за цей час кальцій, який зв'язується з пірофосфатом, осідає в необоротно пошкоджених клітинах. Через 4-5 днів, разом з формуванням рубця, кальцій реабсорбується і зв'язування технецію стає неможливим. Цей метод дуже корисний у випадках, коли звичайні методи виявлення гострого інфаркту міокарда, виявляться непереконливими.

Позитронна емісійна томографія (ПЕТ) - це метод, який використовується для вивчення клітинного метаболізму і регіонального кровотоку in vivo. Цей метод заснований на використанні метаболітів, мічених випускаючих позитрони ізотопами (кисню-15, вуглецю-11, азоту-13 або фтору-18), і чутливої позитронної камери для виявлення міченого ізотопом об'єкта.

Для вивчення споживання глюкози тканинами міокарда використовується фтор-18; він заміщає водень в 2-деоксіглюкозе, утворюючи фтор-18-деоксіглюкозу, відому як 18ФДГ. Ця субстанція конкурує з глюкозою в процесі транспортування до міоцитів і подальшого фосфорилювання. На відміну від глюкози, 18ФДГ не піддається подальшому розщепленню і залишається в клітині.

При нормальному метаболізмі міокарда глюкоза забезпечує тільки 20% внеску в вироблену енергію, у той час як вільні жирні кислоти дають інші 80%. Тим не менш, в умовах ішемії міокарда частка глюкози в процесі метаболізму зростає, і чим більше тканина міокарда схильна ішемії, тим більше вона споживає глюкози. Таким чином, поглинання 18ФДГ дозволяє виявити ішемізовану, але життєздатну тканину.

Для відображення потоку крові використовують аміак, мічений азотом-13, який є аналогом калію. При використанні цього ізотопу разом з 18ФДГ для оцінки регіонального кровотоку і поглинання глюкози, ПЕТ-сканування допомагає відрізнити рубцеву тканину від життєздатної (сплячі міоцити). У рубцевій тканині спостерігається зменшення кровотоку в пошкодженій області поглинання 18ФДГ. Навпаки, при сплячому міокарді спостерігається знижений кровотік, але нормальне або навіть підвищене поглинання 18ФДГ. ПЕТ-зображення обмежені малим терміном напіврозпаду ізотопу і вимагають дорогого обладнання.

Таблиця 3.5 підсумовує дані радіоізотопних методів дослідження при поширених захворюваннях серця.